Звернення голови суду Бориса Плотніцького до Комітету Верховної ради України з питань правової політики

Звернення голови суду Бориса Плотніцького до Комітету Верховної ради України з питань правової політики із проханням підтримати законопроєкт №4360 «Про внесення змін до деяких законодавчих aктів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень».

У Верховній Раді України 11.11.2020 зареєстровано законопроєкт №4360 «Про внесення змін до деяких законодавчих aктів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень», відповідно до якого пропонується внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України з метою вдосконалення порядку надсилання учасникам судових процесів процесуальних документів, а саме викликів-повідомлень та судових рішень.

Вказаним законопроєктом запропоновано врегулювати та деталізувати процедури надсилання процесуальних документів на електронні адреси учасників судових справ, що дозволить забезпечити швидке та своєчасне отримання учасниками судових процесів процесуальних документів задля належного виконання судом своїх конституційних функцій, гарантування верховенства права та в інтересах oci6, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

При впровадженні нових технологій в судовій владі слід розуміти, що первинним у судочинстві є Конституція України та процесуальний закон. Будь-які відступлення від положень цих документів робить судівництво слабким перед критикою широкого кола громадськості, а тому зумовлює необхідність врегулювання використання вже впроваджених на практиці засобів електронного документообігу на законодавчому рівні. Адже, створюючи обставини, при яких суддя змушений діяти всупереч діючому процесуальному закону у такій прогресивній справі, як впровадження електронного документообігу, чи можна бути впевненим, що той самий закон не буде знехтуваним і в менш прогресивних справах?

Головна проблема полягає в тому, що відповідно до процесуального законодавства України та сталої практики Верховного Суду, суди повинні чітко дотримуватись вимог процесуального закону, який зобов`язує вручати судові документи завчасно з використанням послуг поштового зв’язку.

Так, у 2019 році на відправлення поштової кореспонденції судова система України витратила близько 1 мільярда 150 мільйонів гривень. В цьому ж 2019 році на ці послуги лише Західним апеляційним господарським судом було витрачено 1224900 грн. а в 2020 році - 786900 грн., що не є раціональним у час, коли існує електронна пошта. При цьому, цих коштів вистачило лише на 9 місяців 2020 року, що зумовило припинення відправлення поштової кореспонденції з 22 вересня 2020 року, у зв’язку з недостатнім фінансуванням та відсутністю коштів для закупівлі знаків поштової оплати та оплати послуг з пересилання поштової кореспонденції суду. І така ситуація по всій країні.

Наразі саме від роботи АТ «Укрпошта» залежить належне повідомлення учасників справи про судові засідання та направлення судових рішень. Через неякісні послуги поштового зв’язку значно збільшуються строки розгляду справи.

Відповідно до приписів ст.129 Конституції України, статті 2 ГПК України своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України"). Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Крім цього, самі обставини вручення/невручення процесуальних документів суду одержувачем/адресатом досліджуються суддями апеляційної та касаційної інстанцій при перегляді судових рішень і нерідко стають єдиною причиною скасування судових рішень.

З іншої сторони, внесення запропонованих змін до діючих процесуальних кодексів зумовлено поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оскільки запровадження надсилання документів в електронному вигляді мінімізує можливий контакт між адресатом, адресантом та посередниками (працівниками установ, що надають поштові послуги).

Європейський суд з прав людини з цього приводу висловився в рішенні від 08.11.2018 у справі «Созонов та інші проти України», зазначивши, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. Так, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, Західний апеляційний господарський суд звернувся до Комітету Верховної ради України з питань правової політики із проханням підтримати законопроєкт №4360 «Про внесення змін до деяких законодавчих aктів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень» та прискорити його розгляд, оскільки прийняття вказаного законопроєкту дозволить зменшити строки розгляду судових справ та кількість скасованих судових рішень, а також надасть можливість в подальшому уникнути випадків зупинення здійснення правосуддя та вивести судову систему з так званої «поштової кризи».