ВС КГС підтримано позицію Західного АГС щодо визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України

Такий висновок зроблено ВС КГС у справі №914/240/18, в якій залишено без змін постанову Західного АГС від 08.10.2019, якою спір про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна передано для розгляду до Господарського суду міста Києва за встановленою підсудністю.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що розгляд даного спору було здійснено місцевим судом за місцезнаходженням нерухомого майна, яке було предметом спірного договору купівлі-продажу. Разом з тим, оскільки під час розгляду справи місцевим судом за клопотанням прокурора було залучено Адміністрацію Державної прикордонної служби України у якості відповідача-3 у справі, яка згідно з Положенням про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №533, є центральним органом виконавчої влади, то відповідно до ч. 5 ст.30 ГПК України розгляд даної справи повинен був бути здійснений місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

За загальними правилами територіальної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Приписи ст. 30 ГПК України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.

Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатись за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності.

У касаційній скарзі ТОВ "АрхіБуд" зазначає про те, що даний спір підсудний Господарському суду Львівської області на підставі ч. 3 ст. 30 ГПК України - за місцезнаходженням нерухомого майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Водночас згідно з ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

З урахуванням наведеного, у випадку виникнення конкуренції норм ч. 3 ст. 30 ГПК України та ч. 5 ст. 30 ГПК України під час визначення підсудності спору з приводу нерухомого майна, відповідачем у якому є орган, зазначений у ч. 5 ст. 30 ГПК України, судам слід керуватись ч. 5 ст. 30 ГПК України.

Отже, Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, центральний орган виконавчої влади.

З повним текстом постанови ВС КГС від 04.02.2020 у справі №914/240/18 можна ознайомитися за посиланням тут.

Відділ аналітичної роботи та узагальнення судової практики