Спір між первинною та обласною профспілковою організацією про розірвання договору, яким встановлений порядок збору та перерахування членських профспілкових внесків, не є таким, що випливає зі здійснення господарської діяльності сторін

ВС КГС підтримано позицію Західного АГС про те, що спір між первинною та обласною профспілковою організацією про розірвання договору, яким встановлений порядок збору та перерахування членських профспілкових внесків, не є таким, що випливає зі здійснення господарської діяльності сторін, а тому не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Таку позицію викладено ВС КГС у справі №914/1557/19, в якій залишено без змін постанову Західного АГС від 28.09.2020 про закриття провадження в справі за позовом Первинної профспілкової організації до обласної організації профспілки працівників про розірвання договору, яким встановлений порядок збору та перерахування членських профспілкових внесків, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Загальний перелік питань, що підлягають врегулюванню у колективному договорі, визначено ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди», ст. 13 КЗпП України. У свою чергу правові й організаційні засади функціонування системи заходів з вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), взаємодію сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними, врегульовано Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Установлені цим Законом норми поширюються на найманих працівників та організації, утворені ними відповідно до законодавства для представництва і захисту їх інтересів, і на роботодавців, організації роботодавців та їх об`єднання (ст. 1 цього ж Закону).

Колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо: встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. Сторонами такого спору на виробничому рівні є наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець (ст.ст. 2, 3 вказаного Закону).

Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» окремо встановлено особливу процедуру розгляду розбіжностей, що виникли між сторонами соціально-трудових (колективних) відносин. Указаним законодавчим актом передбачається примирно-третейська процедура та система організаційних структур із належною компетенцією щодо узгодження інтересів конфліктуючих сторін.

Зокрема, ст. 7 указаного Закону передбачено, що розгляд колективного трудового спору (конфлікту) з питань виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень здійснюється трудовим арбітражем.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, первинна профспілкова організація звернулась до обласної організації профспілки працівників з позовом про розірвання договору, укладеного 22.05.2001 між ВАТ (наразі ПрАТ), обласним комітетом профспілки працівників та профспілковим комітетом ВАТ, за п. 1.1 якого ВАТ відповідно до ст. 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», п. 2.25 галузевої угоди зобов`язувалось безоплатно забезпечити безготівкову систему збору членських внесків до профспілки в розмірі одного відсотку заробітної плати працівників, які є членами профспілки, та перерахувати членські внески у розмірі 70 відсотків від загальної суми на розрахунковий рахунок профкому підприємства і 30 відсотків від загальної суми внесків - на розрахунковий рахунок обкому профспілки.

Отже, сторонами цього спору є, зокрема первинна та обласна профспілкові організації, а предметом спору розірвання договору, яким встановлений порядок збору та перерахування членських профспілкових внесків.

Водночас, порядок збору та перерахування членських профспілкових внесків відноситься до виключно внутрішньої діяльності профспілкової організації та не є господарською діяльністю позивача чи відповідачів у розумінні ст. 3 ГК України (діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність).

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

ГПК України не передбачено положень, які б віднесли спір у цій справі до таких, що відносяться до юрисдикції господарського суду.

З повним текстом постанови ВС КГС від 25.11.2020 у справі №914/1557/19 можна ознайомитися за посиланням.

Відділ аналітичної роботи та узагальнення судової практики